був утомлений, знесилений з літання і фронтів, виснажений з самотности, — побачив цю дівчину й розкис. Куди-ж пак, яка трагедія! А йому просто жінки потрібно, і він може, звичайно, дістати це досить легко.
— От пригоди лицаря без страху й догани, — гадав він про себе; — таємничий роман часів середньовіччя.
Вперше за довгий час він заснув міцно й спокійно.
Був день Іллі, коли Сергій прокинувся. Він радісно потягся руками до сонця, що сміялось у вікно. Він збадьорішав, мов одужавши з тяжкої хороби.
— Це ліжко мені недурно дано, — посміхався він.
Подвійне ліжко здавалось йому наймилішою річчю в хаті. Він постановив діяти як-найшвидче, щоб урвати свою самотність і — як то кажуть? — одружитись? Хай так, хай це буде одружіння! Одружитись за тисячу радянськими грішми!
Він уявляв собі Галоччине обличчя: ніч і він приходить з панною.
— Галочко, випадково зустрівся з давньою знайомою. Багато де-про-що побалакати маємо.
Неодмінно їх зазнайомить!
Коли він умивався, приїхали з лікарні по тітку. Він не вийшов навіть. Чув, як Галочка вирядила матір.
Потім Сергій пішов на аеродром. Він здивувався, побачивши, як заквітчали його гірляндами та плакатами. Всі апарати були в квітках, червоних стьожках та гаслах. Після літання мав бути обід.
