А въ мисяци сентябри та впала пороша,
Тымъ дидъ бабу полюбывъ, що дуже хороша!
Нема зубивъ, ни очей, ни рукы правои, —
Прыпадае дидъ до бабы, якъ до молодои!
Взявшы бабу за рученьку, повивъ у садочокъ:
— Охъ, ты моя люба-мыла, дорогый цвиточокъ!
Взявшы бабу за рученьку, повивъ у свитлыцю?
Поважае дидъ бабусю, мовъ ту молодыцю!
Посадывшы на прыпичку, ставъ пыльно дывытьця.
Колы-жъ тая вража баба зовсимъ не годытьця!
И сычыть, и бурчыть, проты дида не мовчыть!
Дидъ способу прыбирае, якъ ту бабу по-побыть,
Цилувавъ, мылувавъ и по щокамъ ляскавъ,
И самъ дидокъ утомывся, покы бабу вкоскавъ!
Ой, не знаю, де подиты, чы въ хату, чы въ сины,
Чы покынуть стару бабу, щобъ свыни иззилы!
Дидъ видъ серця одійшовъ, та й до бабы пидійшовъ:
— Пиды бабо, вмыйся, гарненько вберыся;
Убырайся, стара бабо, у всякее билля,
Хочу тебе повесты хочъ разъ на весилля!
Подывывся дидъ на бабу, на хорошу вроду
Сторінка:Півень О. Веселымъ людямъ на втиху! (1906).djvu/36
Цю сторінку схвалено
— 41 —
***
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/40/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D0%9E._%D0%92%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BB%D1%8B%D0%BC%D1%8A_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D1%8F%D0%BC%D1%8A_%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D1%82%D0%B8%D1%85%D1%83%21_%281906%29.djvu/page36-1024px-%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D0%9E._%D0%92%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BB%D1%8B%D0%BC%D1%8A_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D1%8F%D0%BC%D1%8A_%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D1%82%D0%B8%D1%85%D1%83%21_%281906%29.djvu.jpg)