вода і лишає потрібний до віддиху ґаз, що зве ся кисень. Замість рук або ніг, риба має плавцї і се також ріжнить її від инших зьвірят. А відомо прецїнь, що людський зародок в лонї матері має також на шиї щілини, що відповідають рибячим зявам і доперва пізнїйше сї щілини щезають. Заки зародкови повстануть руки і ноги, він також має щось нїби в родї рибячих плавцїв. Все те доказує, що колись рід людський мав серед своїх предків рибячу істоту і доперва цїлий ряд перемін освободив його від сего вигляду.
Отже в погонї за предками роду людського дійшлисьмо вже аж так далеко. Бачилисьмо, що чоловік не повстав відразу на розказ якоїсь висшої істоти, але розвивав ся дуже постепенно. Низші ґатунки зьвірят розвивали ся і змінювали ся, даючи все дальше початок висшим ґатункам. Наслїдники одного ґатунку розходили ся в ріжні сторони, жили серед ріжних внїших условин і через се далеко відходили від типу своїх батьків. З ріжних тих синів, якби так висловитись, повставали відрубні ґатунки і так царство зьвірят ставало щораз більше ріжнородним. Аж нарештї одним з синів того малпочоловіка (малполюда) була людська істота, наш безпосередний предок.
