Сторінка:Про походженє людини (1919).djvu/22

В початках треторядової епохи крім згаданих малп і инших зьвірят, стрічаємо вже всі роди ссавцїв, отже: копитні, гризуни, мясоїди і т. д. Заходить отже питанє, відки взяли ся всї ті зьвірята і в якім відношеню стоять вони до малп і до чоловіка? Відповідь на се цїкаве питанє дають нам знова кости, що вже кілька разів розвязували найтруднїйші загадки. Іменно в двох місцевостях: у Франції, в місцевости Серней і в Новім Мексику, в Америцї, найдено кости ссавцїв, які мусїли жити в початках треторядової доби. Зьвірята сї мали таку будову чашки і цїлого кістяка, що від них могли легко взяти початок ріжні ґатунки зьвірят: і мясоїди, і копитні, і гризуни і т. д., єсли припустимо ріжні дрібні зміни, цїлковито можливі завдяки ріжним условинам житя. Від сего ґатунку ссавцїв мусїли взяти початок і малпи. Сей ґатунок можемо порівнати з пнем дерева, а ріжні родини зьвірят, що від него походять, з галузями того дерева. Одна з тих галузий — се драпіжні, друга — копитні, инша знова переформувала ся в єства подібні до малп. Але се не могло стати ся відразу. Мусїв істнувати якийсь перехід, бо були дуже великі ріжницї між ссавцями, яких кости найдено в Серней, і малпами. Дїйсно находимо таку ґрупу зьвірят, які не