мусь зьвіряти защепимо кров иншого зьвіряти, то се не вийде йому на здоровлє, а наоборот, ся суровиця буде для него трутиною, від якої дістає корчі а навіть гине. Так дїє ся, єсли приміром, защепимо суровицю крови пса до крови кота або крілика, або взагалї до крови якогось зьвіряти, що не має близького посвояченя з псом. Єсли-ж суровицю крови пса защепимо зьвіряти близько з псом посвояченому, приміром вовкови, то се не буде мати нїяких лихих наслїдків, а єсли що і буде, то в дуже малій мірі.
Показало ся, що защепленє суровицї людської крови ґорилеви або иншій чоловікоподібній малпі цїлковито не шкодить, як рівнож не шкодить чоловікови, єсли до його крови защепить ся суровицю крови котроїбудь з тих малп. Се є отже незбитим доказом, що чоловік находить ся в близькім посвояченю з чоловікоподібними малпами. Домішка людської крови до крови малп низшого ґатунку від чоловікоподібних була трутиною, бо сї малпи є дуже віддалені від посвояченя з чоловіком.
Дійшлисьмо отже до того переконаня, що чоловік находить ся в близькім посвояченю з чотирома родами чоловікоподібних малп. А єсли воно так, то може котрийсь із сих родів є нашим предком? А може чоловік, про істнова-
