Сторінка:Про новий тип кирині (Назарук, 1922).djvu/6

Ця сторінка вичитана
 
Початкуюча маска.

„Nicht offener Hieb in offener Schlacht,
Es fällen die Mücken und Tücken,
Es fällt die schleichende Niedertracht.
Der schmutzigen Westkalmüken“.

Пригноблений під сю пору важким родинним нещастям, я во істину не маю охоти вдаватися в полєміку. Але мушу. Бо деякі людці з т. зв. „західною культурою , засмакувавши того, що дає калмуцьке почуттє влади,[1] починають підривати в опінїї всяку владу й тих, що при ній стоять. Хто є сі люде, не знати напевно. Бо вони виступають як маски, закриті псевдонімами; спосіб виступу тричі неморальний в революційних часах, коли публика має особливе бажаннє і право бачити і знати тих, що до неї говорять в публичних справах. І то як говорять! Говорять так, щоб підірвати і знищити повагу тих, що боряться отверто. Говорять проти них хитро і брехнею підбивають ту хитрість. Ніяке правительство від монархістичного до комуністичного включно в ніякій країні не може й не сміє терпіти такого способу „боротьби“. Бо він нікчемний. Не в значінню махіявелізму, ні — тільки нікчемний в значінню їдкої трави, яка омотується кругом ніг і не дає йти. Нікчемний в значінню докучливих, отруйних комарів. Нікчемний в значінню вітру, який піском засипає очі, аби не бачити, хто, що і як. А та нікчемність гірша від отвертих виступів, на-

  1. Сього можна засмакувати й не бачивши Великої України. Маска по нашим інформаціям сидить у Відні від 1916 р. і була вже діяльна в денікінськім напрямку, вішала собак на Наддніпрянців, хотіла грати ролю в галицькій пресі, а тепер робить у „Волі“ медвежу прислугу С. С-ам і свому хлібодавцеви.