пресою — тільки морально гірше. Бо польські преса робить се іменем якоїсь державної ідеї, хоч і заборчої, більшевицька іменем означеної соціяльної програми. А іменем чого робить се маска? Сміх викликав тороченнє про соборність українських земель, бо буквально ніхто не думає инакше. А навіть щодо особистого складу Галицького Уряду, то нікому з його учасників і на думку не приходить „держатись“ влади після повороту до краю. Нині отпущаєши — скаже собі кождий і відітхне, або ще скорше скаже се неодин. Пощож обкидати той Уряд давно відігрітим гноєм?
8. Маска се Галичанин, що видно з її мови. Запитаємо: Чи так виступає супроти своєї влади шануюча себе людина, яка не наводить ні одної політичної думки, якій противиласяб Диктатура? І чого та маска хоче? Є три ґрупи причин виступу проти влада: 1. Програмові причини. 2. Особисті. 3. Платно-провокаторські. Першої ґрупи причин рішучо не видно, останньої не маю тут основи припускати, бо видумками не воюю так, як маска. Остає середуща, з котрої правдоподібна хіба та „причина“, що — маска хоче влади. Представся, маско, публиці. Щиро кажу: В тім, що ти хочеш влади, нема нічого злого. Тільки не говори неправди. І навчися, що державний муж своїй суспільности не говорить неправди.
Припускаю, що незаспокоєні амбіції молодих і старих амбітників з орґанізацій, котрі хочуть жити, а тільки животіють — будуть колись автоматично заспокоєні, бодай до певної міри. І на той випадок оповім тим панам щось, що може охоронить їх від поломання ніг, коли дібються проводу в народі. За покрученнє їх голов нема потреби боятися, бо досі вони не показали, що мають голови, хоч усім закидають, що „не мають орієнтації“. В часі великої війни, коли Німці наняли Волинь і Припетську область з дуже поганими шляхами, — вирубали вони багато дерев і з кругляків поробили доволі міцні деревляні шляхи, які тягнулися десятками кільометрів. Їхала ними навіть артилєрія. Отож як довго ті шляхи
