грошей у єго і робиться капитал, як каже лях.“
„Як порахувати, що на нашім заводі, де робить 500 чоловік, хозяін матиме з кожного чоловіка по 10 карбованців доходу кожного місяця, да зо всіх 500 чоловік він матиме 5000 карбованців у місяць, то через кілька років він буде мати дуже великий капитал. А як подумаєш, хіба він заробив ті гроші? Усі вони до одноі копійки з нашоі роботи, з нашого здоровъя. Як би по правді діялось, то гроші не повинни були б давати ніякоі користи, а тілько сама праця, бо кожна копійка доходу (баришу), що жиди або фабриканти получають з своіх грошей, іде́ до іх не з куда як тілько з нашоі роботи.“
Михайло замовк і з других людей також ні один не вимовив ні слова. Не всі з разу добре урозуміли те, що казав Михайло, бо не так легко простому чоловікови з разу поняти оці річи. Тілько всі почули, що він говорив правду і од щирого серця, бо він говорив у користь простих людей, робітників, напроти панів, жидів і інших дармоідів.
„Через кілька времъя старий Карпо знов почав розмову: „А мабуть так само як Михайло ка-
