Сторінка:Про бідность. Розмова перва. Коштом і заходом В. Кістки (1875).djvu/20

16

---

„Та як подумаєш, то по правді сказати і праця чоловіча продається неначе який товар на базарі. По більших городах (містах), от як у Киіві або в Одессі, робітники з ранку виходять на базар і стають рядом с торговками та лавочниками, котрі продають різні річи. А що ж продають ті робітники? Вони не мають ніякого товара, окрім своєі праці і вони іі виносять на базар продавати так само як кушнір виносить своі кожухи, або швець своі чоботи. Тілько од іншого товара праця має велику ріжницю. Як хто купить за пъять карбованців пару чобіт, то він вже більш нічого і не матиме, як ті чоботи. Він іх проносить пів року, або рік, коли вони добрі, та іншоі користи з іх не матиме. А як якій хозяін за тих самих пъять карбованців найме собі робітника на місяць, то вже інша річ. Той робітник буде єму і косити і молотити цілий місяць, або робити на заводі, або у якім майстерстві і своєю працею він дасть хозяінови бариша не пъять карбованців а може 10 або і ще більше. От з тих то грошей, що він матиме з роботи наймита, більш ніж кілько він єму платить, з тих тілко грошей у хозяіна і стає кишеня повна, з тих