звісно, що без худоби усякий хозяін швидко зробиться бідним.
„Та і треба ж порахувати кілько ми робили дурнісінько на того жида, кілько він мав процентів з нашого поту? Він що року засіває хлібом не менш як 300 десятин поля і все то ми єму і орем і убираем за ту землю, що він нам роздає.“
„Як я вже вам казав, Лейзор платить панови 3500 карбованців що року; окрім того він живе з своєю сімъєю (родиною) у паньских будинках, і живе він не як небудь, а по паньскі, так що він изводить грошей не менш як 1300 карбованців за рік; да ще зверх усёго того я добре знаю, що тепер, після шести років оренди, він має більш ніж 15000 карбованців чистими грішми на людях, да по різних жидівських гандлях. А прийшов він у наше село голісінький і гроші, котрі він з разу уплатив панови, він узяв у набор у якихсь богатих жидів. Звідки-ж він усе те взяв, як не с тоі землі, а не так з землі, як з нашоі праці? бо сам він, звісно як жид, ніколи і пальцем до роботи не доторкнеться. Порахувавши усе, він має за оці шість років по 20 карбованців з десятини чистого доходу кожного року. Усю нашу працю коло тоі десятини,
