І вона поцілувала братові руку.
«В такій довгій жалобі, сестро, єсть щось неприроднє».
«Я заприсяглася на цьому», твердо сказала Коломба. «Я не скину жалоби»…
І вона глянула у вікно на будинок Баррічіні.
«Коли-ж ти вийдеш заміж?» сказав Орсо, бажаючи уникнути кінця фрази.
«Я вийду», сказала Коломба, «тільки за чоловіка, що зробить три речі»…
І вона все зловісно дивилась на ворожий будинок.
«Ти така гарна, Коломбо, я просто дивуюся, що ти ще незаміжня. Ну, ну, ти мені скажеш, хто до тебе залицяється. До речи, я послухаю серенад. Вони мусять бути прекрасні, щоб подобатись такій видатній голосильниці, як ти».
«Хто захоче бідну сироту… А потім, чоловік, що змусить мене скинути жалобу, змусить отих жінок надіти її».
«Це вже якесь божевілля», сказав сам-собі Орсо.
Але він нічого не відмовив, щоб уникнути суперечки.
«Брате», ніжно казала Коломба, «я теж маю щось тобі дати. Одежа, що на тобі, надто розкішна для наших країв. Ваш чудовий сурдут геть подереться через два дні, коли ви підете в ньому в чагарі. Треба його берегти на той час, коли приїде міс Невіль».
Потім, відчинивши шафу, вона вийняла звідти цілий мисливський костюм.
«Я зробила тобі оксамитову куртку, а ось шапочка, яку носять наші модники; я вишила її тобі вже давно. Хочеш приміряти?»
І вона натягла на нього широку куртку з зеленого оксамиту з величезною кешенею на спині. На голову вона наділа йому гостроверху шапочку з чорного оксамиту, вишиту гагатом і шовком такого-ж кольору з китичкою на кінці.
63
