Сторінка:Проспер Меріме. Коломба. 1927.pdf/56

Ця сторінка вичитана

Подорожнє знайомство! Чого я приїхала на Корсику?.. О, я його зовсім не кохаю… Ні, ні; до того-ж це й неможливо… А Коломба… Я — невістка плакальниці, що носить величезний стилет!»

Вона зауважила, що тримає в руці стилет короля Теодора, й кинула його на туалет.

«Коломба в Лондоні, танцює в Almack's[1]!.. Боже мій, от левиця[2] на показ!.. Вона мабуть справляла-б фурор… Він мене кохає, я певна цього… Це герой роману, що я урвала його авантурний розвій… А чи справді він хоче помститись по-корсиканському за свого батька?.. Це щось між Конрадом[3] і денді… Я зробила з нього справжнього денді, але денді всуміш з корсиканським різником?..

Вона кинулась у своє ліжко й хотіла заснути, але це була річ неможлива; та я не важуся подавати її монолога, де вона, більше як сотню разів, собі казала, що делла Реббіа не був, не єсть і ніколи не буде чимсь для неї.

 
IX.
 

Тим часом Орсо їхав із своєю сестрою. Швидкий хід коней не давав їм спочатку розмовляти, але, коли надто круті узвози змушували їх їхати ступою, вони перемовлялися кількома словами про друзів, що допіру покинули. Коломба в захваті говорила про красу міс Невіль, про її


  1. Альмак — назва аристократичного старинного клубу і залі для зборів та концертів у Лондоні.
  2. Так називали тоді в Англії модних осіб, що визначалися чимсь незвичайним. Прим. авт.
  3. Конрад — мабуть тут згадка про Конрада Валенрода, героя поеми Міцкевича, що саме 1830 року була видана в Парижу. Виспівується в ній особлива форма макіявелізму, — бути левом і лисом одночасно, іти в табор ворогів, щоб там, удаючи з себе друга й ренегата, плекати помсту.

50