національна гвардія ще не запровадила у всі родини військовий фасон.
Молодик зняв кашкета, побачивши полковника, та подякував вільно і в чемних висловах за послугу, що він йому зробив.
«Дуже радий стати вам у пригоді, юначе,» сказав полковник, приязно кивнувши йому головою, і сів у ял.
«Та ваш англієць не з сором'язних,» тихенько сказав шкіперові молодик по-італійському.
Той приклав пальця під ліве око й опустив куточки губ. Тому, хто тямив мову знаків, це мало сказати, що англієць розуміє італійське і що це чудернацька людина. Молодик легенько посміхнувся й торкнувся свого чола, відповідаючи на знак Матея, ніби кажучи йому, що всі англійці мали щось скручене в голові, потім сів коло шкіпера і дуже уважно, але не настирливо, глянув на гарненьку компаньонку своєї подорожи.
«А французькі салдати добре тримаються», сказав полковник своїй дочці по-англійськи. «Через це з них легко робити офіцерів».
Потім він звернувся по-французькому до молодика.
«Скажіть, молодче, в якому полку ви служили?»
Той нишком штовхнув ліктем батька хрещеника свого двоюродного онука, і стримуючи іронічну посмішку, відповів, що був у піших гвардійських стрільцях, а тепер був із 7-го легкого.
«Так ви були при Ватерлоо? Ви дуже молодий».
«Вибачте, полковнику, це моя єдина кампанія».
«Вона йде за дві», сказав полковник.
Молодий корсиканець закусив губу.
«Тату», сказала міс Лідія по-англійськи, «спитай-но його, чи дуже люблять корсиканці свого Бонапарта?»
7