Мамо — голубко! Горюєш ти, бачу, Стогнеш сама у-журбі; Хай я в неволї конаю та плачу, — Важче незмірно тобі. Бачити більше тебе я не буду; Не дорікай, а прости; Та від людського неправого суду Сина свого захисти!
