Сторінка:Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf/9

Цю сторінку схвалено
Робітникові.

Роби на других днї та ночі,
На хвилю працї не заспи;
А візьме сум, заплачуть очі, —
Все в чарцї швидче потопи…
 Поки остатнього хабітку
 Не розметають глитаї,
 Поки на вічнім заробітку
 Не стратиш силоньки свої;
Та не задубнеш без прочинку
Посеред улицї, — поки
У карбовальному будинку
Не розлетиш ся на шматки.

 
Швачка.

Рученьки терпнуть, злипають ся віченьки…
 Боже, чи довго тягти?
З раннього ранку до пізньої ніченьки
 Голкою денно верти.

Кров висисає оте остогиджене,
 Прокляте нишком шиття,