Цю сторінку схвалено
Убогенький мій „Пролїсок“, каже в листї до видавця сам автор, але від щирого серця… Не шукайте в нїм солодких пахощів, тай не барвистий він до того, звичайно… як усякий пролїсок, що ледви-ледви пробив ся зпід снїгу на мир… Тож вибачте! Заманулось до божого сьвітла — от і склалась збірочка… вже чого варта, так нехай і вітають. Зміщує вона переважну частину моїх самостійних творів; одкинув я поеми, просторі річи епічні, та дещо змісту особистого, не рушивши і перекладів, котрі згодом гадаю видати, коли Бог дасть, окремою книжечкою. Все, що в „Пролїску“, написане мною починаючи з 1890 року, віршів два-три хиба складені ранїше, але потім перероблені, — остав ся оден зміст.
Павло Граб.
