Сторінка:Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf/6

Цю сторінку схвалено
 
ПОСЬВЯТА
До моєї покійної сестроньки Надїї
 
 

Як побожну данину́
Найсьвятїйшої любови.
Оцю збірочку сумну,
Звуки скривдженої мови, —
 Я присьвячую тобі,
 Моя сестронько кохана,
 Що загибла в боротьбі,
 Злою долею спіткана!
Скільки раз пером слабим
Ти пануючи водила;
Падав — зором голубим
Знов на правий шлях будила!

Жовтень 1893 року.