Цю сторінку схвалено
***
Україна приснилась мінї,
Я прокинувсь ізмучений дуже;
Раннїй промін гуляв по стїнї,
Та не легше було мінї, друже!
Люду мимо чи мало пройшло,
Радий гомін та жарти, — байдуже…
А на серцї у мене скребло,
І не легше було мінї, друже!
Он-де гай величаво дріма,
Вільна пташка так весело круже,
Чорнобрива жоржину лама…
Та мінї не полегшало, друже!
***
Гаряче душа молилась,
Лихом вражена новим;
Надімною ти зхилилась,
Нїби сьвітлий херувим.
І замовкло люте горе,
Серце марить, ожива…
Чи надовго? Де ти, зоре?
Боже! Хмара виплива.
