Цю сторінку схвалено
До Русї-України.
Бажав би я, мій рідний краю,
Щоб ти на волю здобувавсь,
Давно сподїваного раю
Від себе власно сподївавсь.
Щоб велич простого народа
Запанувала на Русї,
Щоб чарівна селянська врода
Росла в коханнї та красї.
Щоб Русь порізнена устала
З під віковічного ярма,
І квітом повним розцьвітала
У згодї з ближнїми всїма!
Гадка.
Власне щастя та турботи,
Власні думки… кинь гадать…
До громадської роботи
Слїд життя своє віддать.
Згинуть марні пеклування
В тихім захистку хрестів,
Розлетяться почування,
Крім любови до братів.
Вона піде поміж миром,
Яко заповідь людська;
