І я прокинувсь
Тяжко зі сну,
Неначе ринувсь
Знов у труну:
Тьма надімною,
Стужа дійма,
А за стїною
Виє зіма.
До товариства.
Не горюйте, що тьмою окрите
Непривітане ваше життя,
Кровю серденько все перелите,
Перебрехано кращі чуття; Сьвіт обвіяний пахом могили І до краю панує тюрма, Задаремно погублено сили, В тїлї кістки живої нема…
Не сумуйте, що купа на купі
Всї поляжем за дїло сьвяте:
