Цю сторінку схвалено
Всюди — бранцї… не цурайте ся
Їх великої мети.
Розсївайте жменя-жменею
Чисто звіяне зерно:
Вороги над Русю-ненею
Ізнущають ся давно!
До Н. К. С.
Такої певної, сьвятої,
Такої рідної, як ти,
Такої щирої, простої, —
Вже більше мабуть не знайти.
Таку не часто скинеш оком,
Такою тільки що марить…
А раз устрінеш ненароком, —
На віки долю озарить!
На морі.
Зриваєть ся буря від краю до краю,
Бурхочуть навколо вали;
Погнула ся щогла… Дарма позираю
Вперед непроглядної мли.
Нї проміня навіть, нї гуку людсько
Реве лишень вітер в одно,
