§ 35 Сі умови нездійснимі без засадничого рішучого розриву й безмилосердної боротьби проти того буржуазного зіпсуття соціялізму, котре отримало побіду серед верхніх верств офиціяльних соціялдемократичних і соціялістичних партій.
Таким понівеченням є, з одного боку, оппортунізм і соціялшовінізм, соціялізм на словах, шовінізм на ділі, прикрашення оборони розбійницьких інтересів своєї національної буржуазії брехливим гаслом оборони батьківщини як взагалі, так і особливо за часу імперіялістичної війни 1914-1918 років. Сей напрям повстав наслідком того, що передові капиталістичні держави, рабуючи колоніяльні й слабі народи дають буржуазії змогу коштами осягнутого сим рабунком надприбутку доставляти упривилейоване становище верхнім верствам пролєтаріята і таким чином підкупляти їх, забезпечувати їм за мирних часів зносне міщанське істнування і приймати до себе на службу провідників сеї верстви. Оппортуністи й соціялшовіністи, будучи слугами буржуазії, являються просто клясовими ворогами пролєтаріяту, зокрема тепер, коли вони в союзі з капиталістами озброєною рукою подавляють революційний рух пролєтаріята як в своїх, так і в чужих країнах.
§ 39 З другого боку, буржуазним понівечінням соціялізму є течія „центра“, котру можна помітити так само в усіх капиталістичних країнах; вона хитається між соціялшовіністами й комуністами, борючися за єдність з першими і стараючися відновити II Інтернаціоналю, яка потерпіла банкроцтво. Провідницею боротьби пролєтаріята за його визволення є лише нова, Третя, Комуністична Інтернаціоналя, одним з відділів котрої є Рос. Комуністична Партія. Ся Інтернаціоналя утворилася фактично повстанням комуністичних партій з дійсно пролєтарських елементів колишніх соціялістичних партій в ряді країн, особливо ж в Німеччині, і заснована формально в марті 1913 року на її першім зїзді в Москві. Комуністична Інтернаціоналя, котра все більше й більше набував співчуття в масах пролєтаріята всіх країн, повертає до марксизму не тільки своєю назвою, але також і цілим змістом своїх політичних ідей. Цілою своєю діяльністю вона здійснює очищену від буржуазно-оппортуністичних понівечень революційну науку Маркса.
§§ 41-45 Розвиваючи конкретні задачі пролєтарської диктатури в пристосуванню до Росії, головною своєрідністю
