§§ 1–5 Жовтнева революція (25 жовтня – 7 падолиста 1917) здійснила в Росії диктатуру пролєтаріята, котрий з допомогою біднійшого селянства або напівпролєтаріята почав створювати основи комуністичної суспільности. Розвій революції в Німеччині й Австро-Угорщині, зріст революційного пролєтарського руху в усіх поступових країнах, поширення в цім русі совітської, чи радянської системи, себто системи, яка змагається безпосередно до здійснення диктатури пролєтаріята, — все це показало, що почалася доба світової пролєтарської комуністичної революції.
Ся революція була неминучим наслідком розвою пануючого ще в більшости цивілізованих країн капиталізму. Наша стара програма, хоча й неточно назвала партію „соцялдемократичною“ все-ж-таки вірно характеризовала природу капиталізму і буржуазного суспільства в ось яких висловах:
§§ 6–12 „Головною ознакою такого суспільства є товаровий виріб на основі капіталістичних продукційних відносин, за котрих найважнійша й найзначнійша частина засобів виробу й обміну товарів належить нечисленній клясі осіб, тим часом як величезна більшість населення складається з пролєтарів і напівпролєтарів, які наслідком свого господарчого положення змушені стало чи періодично продавати свою робучу силу, себто бути наймитами капиталістів і своєю працею створювати дохід вищих кляс суспільства.
§ 14 „Область панування капиталістичних продукційних відносин поширюється все більше й більше в тій мірі, як стале удосконалення техніки, підносячи господарче значіння великих підприємств, веде до витіснення дрібних підприємців, перетворюючи частину їх в пролєтарів і звужуючи ролю решти в суспільнім і господарчім життю і ставлячи їх місцями в більш-менш повну, більше чи менше явну, в більше чи менше тяжку залежність від капиталу.
§ 15. „Той же поступ техніки дав крім того підприємцям змогу в стало зростаючих розмірах уживати жіночої й діточої праці в процесі виробу й товарообміну. Але
