Приклад політичного антропоморфізму на подібність Михайлового дають большевики. Комуністичний ідеал соціяльної переорганізації суспільства, невідомий досі, ніде не провірений на досвіді, большевики цей ідеал практично приклали до рівня неграмотного російського мужика.
Ідеал будучого суспільного устрою, ідеал, що відповідав би рівню цивілізованої людини, а не забаганкам сільського Михайла — цей ідеал в цілому й в поодиноких частинах своїх мусить здійснюватися на основі досвідчень цілих епох. Це означає, що розпочинати й реалізувати ідеал майбутнього суспільного устрою мусять люде, що стоять на вершках людської цивілізації.
Маркс признавав конечність наукового соціялізму й через те він сполучав його з вивченням історії, економічної та соціяльної еволюції.
Світова війна дала нагоду російським марксистам попробувати здійснити свої ідеали, які вони вважали за чисто Марксові. Проба зазнала крах. Вони й не могли мати успіху, бо російські большевики, одним словом, не є на вершині людської цивілізації: вони в неуцтві піддалися почуттю антропоморфізма. Примітивна людина не буває демократом, а лише монархістом або, точніше, абсолютистом. Ідеал будучности «ляскати батогом» виник не тільки з нехіті до праці, а також й з нахилів до абсолютизму.
Такі основні думки та положення Масарика дотично демократії, її дефініції, її завдань та її труднощів, що представлені в нарисах «Проблеми демократії».
Ці думки й положення, що суттєво наведені тут, самі говорять за цінність видання такої книжечки для знайомства з ними французької публіки. Чи це не говорить, що для української публіки такі книжечки ще більш потрібні, ніж для инших, високо цивілізованих народів. А як додати, що збірник читається дуже легко, нариси написані й науково й з дуже ясною формуловкою самих «твердих» місць, то він може стати предметом читання для найширшої публіки. Одне тільки можна побажати, щоб ця книжечка «Проблеми демократії», як можна скоріше з'явилася в українському перекладі.
