У тій книжці помалевані пером и трохи пофарбовані козаки, ляхи й жиди, так як про них читаємо в оповіданьях очевидників коліівщини, а до них додано подекуди словами, що воно за малюваньє, драматичнім способом, наче б то намалёвані козаки між себе розмовляють. Нема в тих кунштиках великоі малярськоі умілости. Такі вони собі, як роблять иноді на папері задля забавки дітям, тількі що крівава драма коліівщини надає ім якийся повабливий характер, а ще й надто, як згадаєш, що хтось-то мудру вав собі про коліівщину мовчки и бажав перел своіми очима поставити страшенні сцени, котрими козацтво подало в останнє свій дикий образ у потомство. Оце ж, зоставляючи в себе даровану книжечку, посписую з неі де-що для письменноі громади. Може и ій воно здасться таким, як міні самому.
На первому аркушику начеркано пером, без колеру, костел. Повно в костелі людей. На переднёму плану четверо гайдамаків вартують, щоб ніхто не втік. Один з киякою; другий з ножем и списом: третій з голою шаблюкою, тількі з хмелю не встояв на ногах, дак міг: шапка ёму скотилась из виголеноі під оселедець голови; а шаблюку лежачи підняв у-гору. Четвертий гайдамака чи колій, у кобенящі, зліз на скамью богомільню и жваво стоіть, ви ставивши ногу в сапянці и настороживши списа. Усі в шапках з випущеними на бік ковпаками. Люде й ксендзи плачуть, стоячи и сидючи, бо се вже іх на смерть у костел загнано. Уся тра гичність нелюдськоі сцени изсередоточена на пятому колієві: сей, приставивши ратище до катедри, изліз из ножакою туди, де казнодія навчає людей на таке добро, яке сам розуміє; и видно пожесту лівоі руки, що гайдамака передразнює своім казаньєм ксендза.[1] Святе слово, проповідане здавня кострами и підземними инквизициями, дало свій уроджай на Вкраіні. До козаків утікали не найкращі люде з катівських рук и з гнилих темниць, та при-
- ↑ Bunt hajdamaków nа Ukrainie w r. 1768, opisany przez Lippomana і dwóch bezimiennych. Роznah, 1854, str. 29: „Jеden zbójca, wszedíszy w kosciele na ambone, lzуl zgromadzone tam osoby, zniewazal obrzedу. Zaczynaja sie wiec srogie mordу. Кsiadz Wadowski, komendarz, przy oltarzu spisa zakluty zostal; jednych obnazano, drugich sie Кierаmi rozcinano, trzecich гоzstrzelano, innym nozami, dzidami, dragami Smieró zadawano, wywloczono za wlosy sedziwych starсów, oraz delikatne damy publicznie gwalcono, zabi jano, rozdzieгano niemowleta. Тоz sie dzialo w kaplicy Х. Х. Ваzylianów“, etc. etc.
