і благодаті Божій. Христос, словами сказаними на хресті: „Отче відпусти їм, бо не знають, що чинять“ потвердив, що бере на себе гріхи тих, що мучили, насміхалися і розпяли Иого, І коли ми стоїмо у тіни хреста і дивимося на розпятого Ісуса і слухаєм Його слова то бачимо новий світ, що своєю величю затемнює світ нашого мізерного й гріховно- життя, — світ, повний вічного добра, милосердя і любови, що має свій початок і місце у серцю самого Бога.
Деревянний хрест на Голготі це хрест у вічність. Бог по віки поносить гріх свого творива. Хрест стається символом, а розпяття обявленням. З цього хреста постійно несуться до нас слова: „Сину, дочко, прощаються тобі гріхи твої, йди і більш не гріши“… Це що ви самі не могли сплатити, Бог сам сплачує, Він здіймає з вас тягар неволі гріха і вертає вам свободу. З хвилею, коли почуєш ці слова, всі твої провини, все гріховне, що вчинив ти перед Богом зникає.
Всі люди згрішили і лишені Слави Божої, але це не останнє слово, бо увірувавши в Воскресшого Христа находим мир у Господі. Останнє слово це, що „Христос умер за нас, коли ми ще були грішниками, тому тепер будучи оправдані його кровю спасемося ним від гніву“… (Рим. 5, 8-9.)
Наш Суддя, Господь, заплатив кару сам і обвинувачений є вільний. Взамін за це Він
