Цю сторінку схвалено
— 83 —
— Ви йдіть собі… Щасливої вам дороги, а мені однако… Годі думати про спокій… вклонився і повернув назад на дорогу. Коли вони всі вїхали в село, я повернувся назад до ліса, де блукав до самої ночі..
XII.
|
|
|
|
|
|
. . . . . . . . . . . і четверта осінь Революції не дала мені бажаного… Ще й досі ходжу, як зачарований, полями і лісами і, прислухаючись до осіннього шуму золотих гаїв, марю минулим і злотокосою панною з синіми очами…
Вічная їй память!
1920 року. 7. вересня.
м. Товмач, (Галичина).
