Цю сторінку схвалено
— 50 —
„Цвєт-каліну ломала,
Чубарики-чубчики ломала“.
Я зрозумів, що то отаман Мудрик повертався з свого нічного походу. Мені вже не хотілося думати про нього і згадувати його. Лише одна, до неможливого настирлива думка ворушила мозок: „Кудиж тетер так, щоб було безпечно?!.. В місті асфальт, залізо, брук, мармур і голод, а тут отаман Мудрик і сотні подібних йому?“…
… До Чорного Яру, куди я прямував, було ще далеко, а тому я скинув піджак і вирішив солодко заснути.
1919 р. 4. серпня, м. Київ.
