Сторінка:Поліщук К. Червоне марево. Нариси й оповідання з часів революції. Львів - Київ, 1921.djvu/178

— 174 —

мене моя подруга і що… проклятий апарат більше не істнує.

Вічна йому память!

Ах, вибачайте! Я зовсім не те. Властиво, я хотів сказати, що мені не тільки „лячно“, але й соромно…

1920 р. 1. травня
М. Київ.