138
рих стінах московських касарень зраджував язик рідній мові, — тоді витворився тип раба і хама, підлість якого мусить навчити вас боротися із ним…
— Змагайте ворога волі скрізь і визволяйтеся… Знайте це, мої рідні гречкосії, мої батьки, мої брати і друзі!…
|
|
— Ніякого знаку, крім зорі, нової віри, яка освітить шлях, боротьби народа гречкосія… Від духа повстав з перед віків і з духом запанує на віки… Знаю, що скоро годинник світовий виб'є дванадцяту годину вашої ночі і ви встанете до третіх півнів, що6 на ранок прийти до влади із своєю новою вірою…
|
|
— Буде день і свято. Не буде ні холопа, ні пана. Встане народ і Україна. Згадайте тоді й мене…
|
|
— А зараз боріться, щербіть коси, ломайте ратища, здвигайте ґрунти чорноземні, стрясайте повітрям і не лякайтеся смерти, бо в боротьбі за визволення смерть — безсмертя…
|
|
— З такою вірою, від Чорного моря до Припяти, від пристрасної Кубані до зелених Карпат — один Дух і одне тіло зломить усі злочинні заборони…
|
|
— Заки так станеться, спокутуйте терпеливо решту гріхів своїх прадідів, які кланялися всім чотирьом вітрам і ні одному не вірили…
|
|
— Передайте моє, скорботно-чуйне, прощальне слово від хатини до хатини, хай воно йде до серця тих, що тужать, знають і вірять так, як тужив, знав і вірив я…
|
|
— Досить буде для вас сказаного… Простіть і побажайте заснути на віки на лоні рідної землі!…
|
|
