Сторінка:Поліщук Геніяльні кристали 1927.pdf/64

ДО ХАФИЗА

І вина давай на втіху серцю,
Знову й знову, ще та й ще.
Як вина не будемо вживати,
То в житті не матимем відради.
Нумо, вип'єм за здоров'я любки,
Знову й знову, ще та й ще.

(Хафиз. Газель. Переклав
А. Кримський)

Гей, Хафизе мудрий.
Через далі часу
Я тобі гукаю:
— Щось ти загулявся!

Не зійду з тобою
В ногу я за питвом,
Хоч як ти шаную
Я любовні битви.

Як вип'єш мускату —
Соловіють очі:
Я-ж кожну секунду
Свідоміти хочу,