ЕРОТИЧНИЙ СПОЛОХ
Білим вінчиком магнолія накрилась,
Пелюстки невинними руками
Просять їх любити й не займати,
І благаючи слізьми запахів плачуть.
Велетенська квітка білим плаєм
Розляглась на глянсуватім листі.
Вогкі ткані мов сукна тонкого
Ритовинами жилок побрались.
На білявих грудях молодої,
Увінчаної спрагою і коханням,
Рожеватий крем живого тіла
Ледве чутним проступає тоном.
Наче тіло ніжне і тужаве
Віддає, не знаючи для кого —
Геть розкинула в жадобі білі ноги
Показати очам таємницю сполу.
Розкриваючи без сорому своє хотіння,
І в мені підводить огненосний гамір,
Роздуває еротичний сполох
У крові моїй білявими ногами.