ПАЛКЕ БАЖАННЯ
Світанок хворіє на світі.
Зеленкувато-жовте небо —
Зеленкувато-сіре море.
Знеможена у далені блакитна просторінь
Живе і не живе — крізь непритомність дише.
А з-поміж неба і води
Кільчастим тулубом із шишаками
З забутим ящера хвостом,
Дракон, надівши шик безладний,
Край моря далі лізе в напад, —
Це гори в синім тумані
На легкім доранковім тлі
Хребет рисують в твердих формах.
У другий бік, де обрій занепав,
Туман, як стеля безкордонна,
Підводиться із тихої рівнини вод —
І в тому низькому без краю коридорі
Ще мла і світло боряться як браття.
То ось підводиться палке бажання сонця.
Спочатку червоніє соромом лице,
І хмар сумніви темносизі
Його то вищерблять, то зовсім десь затруть.
Але бажання рине догори.
Бажання вже палає жовтим колом.
І проміні з ярких розколин
