На ложі предвавіку В могутнім обсягу блакитної води. По чолу миса, наче зморшки, Застиглими патьоками біжать Далеких катастроф шари пориті, Де скам'янів патлатий жах. Вогонь землі поклав ці плити Тут, на гранітових крижах.
