Сторінка:Політичні пісні украјінського народу XVIII-XIX ст. (1883).djvu/70

Ця сторінка вичитана

Прибувши під Будишча, до Мазепи ј Карла, запорозськиј кошовиј отаман К. Гордієнко зараз же прильудно сказав Мазепі, шчо запорозці «дьакујуть гетьмана, шчо він, јак слід проводареві украјінського народу, підньавсь ослобонити отчизну од московськоі неволі, шчо вони певні, шчо гетьман не з јаких небудь приватних (своіх особистих) інтересів перејшов в протекціју шведського корольа»; січовиј отаман казав, шчо «запорозці готові присьагти на вірность і послушенство гетьману», але шчоб і тој «обвјазав себе присьагоју чинити за одно з ними ј помагати јім в справі спасіньньа батьковшчини»[1]. Скоро післьа того написали умову між козаками гетьманцьами ј січовиками, шчоб стојати за одно, — ј Мазепа присьагнув на ту умові вкупі з запорозцьами. Потім написана була умова з шведським королем, шчо король не помиритьсьа з Москвоју, поки Украіна ј Запорожьжьа не будуть на віки вільні од Москви зо всіма давніми правами ј привіліјами, а до того король обіцьав, шчо віјсько јого не буде шкодити на Украіні ј шчо він вибачить тим сельанам, котрі доси ворогували з шведами. Король підписавсь на те все[2]

Јак звісно, увільнити Украііну од Москви не вдалось ні Мазепі, ні запорозцьам з шведами, та ј не могло вдатись, бо справа не була зарані приготовлена, не було тоді згоди між украјінцьами, та не було досить і просвіти.[3] Сам Мазепа до посліднього часу плутав, старшина поділилась, — а потім, побачивши, шчо діло не вигора, навіть ті, хто приступив до шведів, почали одходити назад до царьа; чернь хоч не льубила Москви, та ненавиділа ј Мазепу, а хто бојавсь шведів, јак невірних. Були, правда, таки ј з черні, шчо приставали до шведів, але були ј такі, шчо ј били јіх, а більше сторонились од них. Були ј такі, шчо не хтіли ні шведів, ні москалів: так купа мужиків засіла в Зінькові ј не хотіла

  1. Костомар., Мазепа, Ноябрь. 111–112.
  2. Тамож, 114–115. Не дурно цьа вмова була підписана тільки тоді, коли прибули до Мазепи січовики; доти тільки старшина добивалась од Мазепи, шчоб знати, до чого він веде діло, — та Мазепа крутив і плутав; старшина ж дбала тільки про својі права, а не про чернь.
  3. Це все було на велику дольу послідком того, шчо робив з Украјіноју московськиј урьад з самого 1657 р. ј просто ј через таких слуг, јак Мазепа.