кошовим[1]. Післьа віјни з турками козаки правобічні зовсім не думали росходитись, јак бажав польськиј урьад, а осельали де далі більш земель новими прибульцьами з лівого боку, почали отнімати села в шльахти, бунтовати јіјі «хлопів» і казати навіть, шчо треба прогнати льахів за Вислу. Вже в 1688 р. Паліј писав до Мазепи, шчо хотів би приступити з својеју крајіноју (котру потім Мазепа звав «державоју»), Білоцерківшчиноју ј Хвастовшчиноју, — під царьа Московського, до купи з Гетьманшчиноју ј Запорожьжьам. Потім кілька разів Паліј писав такеж саме. Та царь, почавши віјну з Шведом, потрібував соіузу з Польшчеју ј на всі прозьби Паліја велів одповідати, шчоб він здав својі замки польакам, а сам, коли хоче служити цереві, то јшов би на Гетьманшчину, або на Запорожьжьа. Звісно, Паліј на те не приставав, — бо саме тоді, јак царь клопотавсь коло свого Петербурга (1702–1704) хлопи і мішчане на правобічніј Украјіні повстали проти Польшчі, трохи не так само, јак за часи Б. Хмельницького. Польськиј король жалівсь московському цареві, а царь напирав на Мазепу, шчоб тој примусив Паліја здати Білу Церкву польакам. В початку 1704 р. один з правобічних полковників (Искра) пријіхав у Перејаслів і казав: «ми з польаками не можемо жити; не знајемо, де нам і подітись, коли нас не пријме царь православниј і гетьман», — а царь писав Паліјеві, шчо «коли тој не оддасть Білојі Церкви сојузникові царському, королеві польському, то јіјі візьме московське ј гетьманське віјсько ј усе одно оддасть польакам.»
Мазепа сперше радиј був приньати Паліја під своіј рејмент (урьад), а потім перемінив думки: Паліја дуже льубила чернь і запорозці, — котрі де далі все більше ненавиділи Мазепу. От Мазепа ј став опасуватись, шчо коли Паліјева держава пристане до Гетьманшчини, то чернь з запорозцьами можуть зкинути јого з гетьманства ј повалити всі јого панські порьадки. Мазепа став сам писати цареві недобре на Паліја ј між инчим наговорьував, шчо Паліј сам хоче погодитись з польаками та підньати проти царьа чернь запорозців. Мазепа, певно, прибріхував, — та в цьому могло бути трохи ј правди. Коли шведи увіјшли в Польшчу,
- ↑ Костомаровъ, Руина, В. Евр. 1880, Сент. 37 (1684).
