Сторінка:Політичні пісні украјінського народу XVIII-XIX ст. (1883).djvu/45

Ця сторінка вичитана

А про те, перш усього, пісні про запорозців цього часу таки льубісінько були ј јесть в народі шче ј доси, та тільки або не були досі ні зібрані, ні зведені до купи, або не були вијаснені через те, шчо іх не вірно порахавано між пісні пізнішчого часу, — то б то пісні про рујіну Січі в 1709 р. ј про переход запорозців в Туречину в 1709–1711 рр. пораховано було між пісні про рујіну Січі в 1775 р. ј про тодішньу јіх виходньу (јак кажуть потомки запорозців на Дунају) в Туречину ж. Остатнье случилось через те, шчо в теперішніх варјантах дејакі пісні про запорозців 1709 і 1775 р. переплутались, або вірші старішчих пісень пішли на будівльу пісень новішчих. Коли тепер виходить, шчо пісень про запорозців у часи розбрату јіх з Москвоју в 1709–1733 рр. можна ј доси шче набрати чимало, — то це вже одно наводить на думку, шчо доба цьа зовсім не така бридка дльа нашого народу ј не така стидка сама по собі, јак думали перше вчені льуде. Приложивши ж ці пісні до того, шчо нам звісно з письменних показів про житьтьа Товариства Запорозського перед 1709 р. ј опісльа, мусимо признати, шчо ј причини розбрату і потім згоди січовиків з Москвоју були далеко вважливішчі ј глибчі, ніж гріх та кајатьтьа.

«Ізміна» запорозців московському царству в 1709 р. вкупі з Мазепоју настала післьа довгојі јіх суперечки з тим царством і самим Мазепоју, котриј довго не тільки держав руку того царства, а шче ј сам підбивав јого проти запорозців, котрі з свого боку дуже не терпіли Мазепу. Цьа суперечка запорозців з Москвоју, котра почалась шче з 1667 р., діло тим вважливішче, шчо вона наступила післьа доволі довгојі доби, коли запорозці стојали за царство московське проти ізмінників, подібних Мазепі. Причини цього, мов би безтолкового, з препростого розуму, перебіганьньа запорозців з одного боку на другиј добре појасньајутьсьа јіх листами од самого приступу Украјіни до Москви (1654) та тільки, на жаль, на ті листи мало звертајуть уваги історики, јак через те, шчо вони звичајно більш вважајуть на војацкі діла, а надто в справах козацьких, — ніж на думки громадські, так і через те, шчо звичајно історіју Запорожьжьа росказујуть по шматкам, коли јіјі нагадајуть справи Гетьманшчини, або Городовојі Украјіни, не вважајучи на те, шчо Запо-