Пісні украјінського народу про громадські справи XVIII ст. хоч і јавно звјазані з пісньами про такі ж справи в ранішчі часи ј часто подібні до них, — та все таки дуже одмінні од них і по тим річам, про котрі вони росказујуть, і по саміј својіј будівлі. Вијшло це јак через те, шчо справи, котрими пеклувавсьа народ украјінськиј в XVIII ст. були не зовсім такі, јак ті, шчо јого турбували в ранішчі часи: в IX–XV, і навіть в XVI–XVII ст., (з котрих зостались нам, мабуть, чи не најліпші украјінські пісні), так најбільш через те, шчо в XVIII ст. земльа украјінська була зовсім в иншому державному стані, ніж в XVI–XVII ст. і шче більш в иншому, ніж ранішче.
Доба, коли нашим крајінам вправльали городські громади (віча) з кньазьами та јіх меншими товаришами-војаками, бојарами, (шчо звались в купі дружиноју кньажоју) дуже далека од нас, шчоб з того часу зосталось багато пісень у наших неписьменних мужиків. Та все таки ми набрали, најбільш проміж кольадками чимало пісень, в котрих јавно видно слід кньажого ј бојарськкгс житьтьа X–XIV ст.[1] Дуже важно, шчо пісні ті розширені по всіј Украјіні навіть більше шче, ніж ми думали в 1874 р. видајучи I т. «Истор. Пѣсенъ Малор. народа», бо з того часу такі пісні ми здобули не тільки з Полтавшчини, а ј з Донськојі Украјіни.[2]
- ↑ Тих вчених, напр. дд. Јагича, Веселовського, Ор. Міллера ј др., котрі не згожујутьсьа признати пісні, напечетані в 1 частині 1-го тома Историч. Пѣсенъ Малор. Народа за дружинно-кньажі, ми просимо инакше појаснити ті пісні: вони јавно војацькі, і зовсім не козацькі, а часами јавно панські. З јакого ж вони часу??
- ↑ Так ми мајемо з Мурахви, богодух. повіту, харьк. губ. (зап. А. Манджура) варјанти до напечатаних в I т. Истор. П. М. Н.» №№-ів: до 6-ого (Поединокъ съ турскимъ царемъ), до 44-ого (Княжескій
