(котрого впрочім дејакі варјанти №-ра IV переробльујуть на Павла або ј на Костьантина) ј цариці Катерини, пісні ті не знајуть имен ніоднојі особи з писанојі історіјі Россіјі ј Украјіни, окрім Капниста (№ XVII). Та ј то, јак видно з самојі пісні, він споминајетьсьа не стільки јак начальник козацькиј, скільки јак ворог гајдамакам, без чого він наврьад чи ј попавсь би в пісньу. До того пісньа та записана тільки в одному варіанті, котриј певно вже тепер зовсім забувсь. В ціј пісні про Капниста ми бачимо примір таких, котрі зарожујутьсьа в почасних кутках, та не росходьатьсьа далеко, а счезајуть, бо говорьать про пригоди ј особи мало інтересні дльа загалу народа.
Коли цьа недостача історичних імен в пісньах того часу, може бути ознакоју того, шчо між тодішніми діјачами мало було льудеј, достојних памјати народньојі, то друга подібна ціха тих пісень: — недостача (хоч ј далеко менша) імен географичних, або переплутуваньньа јіх, — навіть проти пісень XVII ст., — показује невеликість освіти народньојі вже в ті часи, коли складались пісні, а шче більше опісльа, коли вони вдержувались в неписьменніј памјати в черні. Через це, вкупі з недостачеју імен особистих, часом бува дуже трудно витолкувати ці пісні ј поставити јіх в звісниј точниј час. Такі особливо пісні №№ XI, XV, XVIII, XXI, цілком уже безименні, — в котрих ледви можна запримітити ознаки звісного часу ј пригод, з поводу котрих вони були зложені. Може бути, шчо не всі згодьатьсьа з нашим витолкуваньньам тих пісень, — та ми думали, шчо в такіј справі, јак вибір з темнојі купи безименних пісень таких, котрі можна поставити в звісниј історичниј час, ліпше пересолити, ніж не досолити: дальшиј уважниј розбір пісень, на котрі ми тепер звертајем увагу, ј подібних јім, поправить хиби нашого пересолу, коли він јесть.
Обертајучись до форми пісень цього розділу, ми мусимо сказати, шчо варјанти јіх, по більшіј части, дуже покалічені: обірвані, переплутані з варјантами других пісень, иноді про справи зовсім инакші і т. п. Це калічьчьа јак раз одповіда калічьчьу самојі тодішньојі Украјіни. Дивне, на першиј погльад, діло! Старішчі пісні, XVI ст., про боротьбу нашого народа з татарами ј турками, задержались до најновішчих часів далеко цілішчими, ніж пісні близчого до нас XVIII ст. Це виходить з того, шчо хоч і багато
