Жовтнева Революція висунула велике гасло „демократизації наукового досліду“ і дослідні станції перш за все повинні поставити за необхідне наблизити як досягнення, так і методи с.-г. наукового досліду до виробництва, до початкового осередку цього виробництва, до селянського господарства.
Гасло демократизації наукового дослідження стало основним стимулом відродження ідеї колективних дослідів після Жовтневої Революції на переведення його в життя дослідні установи повинні звернути особливу увагу.
Колективні досліди, як самостійний метод с.-г. дослідження, повинні виконати завдання дослідних станцій.
З'являючись по суті своїй продовженням дослідчої роботи дослідних станцій, колдосліди є найкращий метод ув'язки дослідних установ з селянством, це є краща форма аґрозоотехнічної пропаганди дослідних даних.
Колдосліди розвивають господарчу ініціятиву та самодіяльність населення.
Колдосліди в рільництві вже давно завоювали собі певне місце в дослідній справі, виробили прийоми, основні принципи й методи своєї роботи, яка вже має за собою не одне десятиріччя.
Що ж торкається колдослідів в скотарстві, то тут інша справа.
В цій газузі поки що зроблено дуже мало, як не певніше буде, не зроблено нічого.
Нема методики, нема основних принципів роботи та й сама історія нараховує всього яких-небудь два-три роки існування цих дослідів.
Порівняння колдослідів у рільництві з колдослідами в скотарстві свідчить за складність та трудність в переведенні останніх.
Розміщення дослідів в рільництві найбільше залежить від ґрунтового типу, в скотарстві — від сільсько-господарських та економічних умов. В дослідах по рільництву участь господаря більше пасивна: по весні його завдання зводиться до посіву, восени ж до нього приїдуть і переведуть облік.
Самий рух дослідів його не нервує тому, що в кожний момент наслідок ще невідомий і нема риску зриву досліду за час його переведення.
Зовсім інша справа з дослідами в скотарстві, перш за все господарю доводиться щоденно приймати в досліді діяльну участь і миритись з більшою затратою праці, чим він це робить звичайно в відношенні своє худоби; він повинен навчитись щоденно підраховувати і харчі і продукцію а це завдання не легке навіть для господаря більш культурного та письменного чим наш рядовий господар. Крім того, об'єкт дослідів — тварина якось ближче стоїть до господаря і він дуже придивляється до всього, що робиться з цією твариною за часи досліду і всякі випадкові негативні явища здатний вбачати в тому, що переводиться дослід.
Головною метою колдослідів в скотарстві, як і в рільництві, з'являється дослідження, цебто одержання
