за браком коштів, з одного боку, і за браком відповідного персоналу та неможливістю його підшукати — з другого.
А поскільки повсякчасна присутність та догляд необхідні, причому догляд особи органічно зацікавленої і досить кваліфікованої, то нам приходиться з початку підготовити собі технічних робітників з активу того колективу, де намічається перевести колдосліди. Здійснити це можна на нашу думку лише шляхом проведення представників колективів через курси по свинарству при дослідній станції. За допомогою відділу скотарства НКЗС Полтавська Зоотехнічно станція перевела уже дві серії короткотермінових курсів для старших свинарів, які були відряджені колективами та кооперативними організаціями. Сама ідея колдослідів та зразкового відгодовування в свинарстві зустріла якнайширшу підтримку так матеріяльну, як і моральну з боку відділу Скотарства НКЗС в особі В. К. Подільського та А. С. Йофе і навіть друк цього відчіту з доручення НКЗС майже цілком переводився за рахунок спеціяльно для цієї мети відпущених відділом коштів.
Для першого року роботи брати складні теми було неможливо, як і взагалі, на нашу думку, недоцільно ускладняти роботу, бо це неодмінно буде за рахунок точности, з одного боку, а крім того, дуже важко підібрати задовольняючі групи тварин для переведення дослідження — з другого.
В відчітному 1928 році апарат відділу колдослідів складався з одного інструктора аґронома Ранюка Й. Г., який під моїм керівництвом і переводив роботу по організації колдослідів на місцях.
На самих пунктах перебували техніки-спостерігачі, які виконували всі внутрішні розпорядки на свининці, а саме: — зважування свиней, складання харчових норм, роздачу харчів і т. інше. Техніками робили т. т. Кононенко, Курдіновський і Пелех. Аґроном-інструктор обов'язково повинен бути з вищою освітою, а техніки не менше як, з аґропрофшкільною освітою. В складанні звіту брав участь теперешній зав. відділом колдослідів агроном зоотехнік М. К. Гвоздіковський та агр. Ранюк Й. Г., а в різних моментах підчас організації та переведення дослідів брали участь майже всі співробітники станції.
Аби забезпечити успіх в переведенні колдослідів, треба мати підходящий технічний персонал так техніків, як і кваліфікованих робітників. Для підготовки техніків станція набирає молодих товаришів, закінчивших агрономічну, а краще зоотехнічну профшколу, дає їм практичну і теоретичну підготовку у себе на дослідному свининці, де вони проходять стаж не менше місяця, і потім відряжаються на місця для роботи.
Перший рік робота провадилась переважно в індивідуальних господарствах за рекомендацією сільрад та КНС і лише в одній с.-г. артілі. Як показала практика, це зовсім не вірно через те, що в індивідуальних господарствах дуже важко з підбором тварин, бо приходиться комплектувати
