У численній генерації талановитих державних діячів та полководців, яких піднесла на гребінь суспільно-політичного життя в Україні Національно-визвольна війна середини ХУП сг., й які уособлювали собою її багатогранну і суперечливу сутність, особливе місце належить найближчим соратникам Богдана Хмельницького, шо стояли біля джерел великої справи та вірою і правдою служили гетьманові на тернистому шляху розбудови української козацької державності. З часом первісна когорта, як це звичайно буває у подібних явищах, поступово дрібнішає й втрачає свої панівні позиції в оточенні гетьмана, але поза тим саме її діяльність по вмуровуванню підвалин будівлі визначила магістральний напрямок процесу. До діячів останньої категорії слід віднести і Кіндрата Бурляя, котрий від початку був одним з найдовіреніших прибічників Б. Хмельницького, призначався на високий уряд полковника та принаймні двічі виконував дуже відповідальні дипломатичні доручення.
Стосунки Б. Хмельницького з К. Бурляєм своїми коріннями сягають середини 30-х рр. ХУП ст., а то й більш ранніх часів. Джерела не подають щодо цього докладних звісток. Але точно відомо, шо з осені 1638 р. доля обох на ієрархічно суміжних адміністративних посадах у Чигиринському козацькому полку, в зв язку з чим логічно було б припустити походження К. Бурляя з Чигириншини або найближчої до неї округи. Після ухвалення Ординації 1638 р. під час опису реєстровиків на козацькі уряди К. Бурляй отримує посаду отамана при одному із сотників полку. Ймовірно, враховуючи майбутню близькість К. Бурляя з Б. Хмельницьким, Кіндрат міг стати отаманом саме в нього. З іншого бою/, невідомо, чи брав
