Вступне слово. В роцї 1848 видав Амврозий Метлиньский в харківскім » Южно-русск-ім Зборник-у « дві замітні поеми свого учителя, Михайла Макаровского, п. з. »Наталя, або дві долї разом є і »Га рас ь к о «. Пів віку пройшло з того часу, а Михайло Макаровский, місто щоби бути почисленим в ряд наших визначних письменни кiв з доби відродженя україньско-рускої лїтератури, — став на Українї поетом забутим, а в Галичинї майже незнаним. На при чини сего сумного факту в нашім духовім житю вказав вже
Б. Вільхівский (Зоря 1887 ч. 5.) в статиї »Забутий писатель «. Одною з них єсть наша байдужність до справ рідного письмень ства. »Що ми з давна, шише Вільхівский, звикли недбало обер тати ся навіть з тим добром, котре ми вже маємо, се усякому відомо. Але може не усякому відомо, що ми маємо письменника, котрого ми вже забули, а забули не тим, що сей письменник не варт того, щоб ми про него знали, а просто тим, що ми не вмі ємо дорожити своїм добром... « Другої причини велить нам Віль
хівский шукати в тім фактї, що »Южньій русскій Зборникьє став нинї на Українї (а ми додамо: і в Галичинї) біблїоґрафічною рід костию. В статиї своїй відкликував ся Вільхівский до Українцїв, щоби забрали ся до виданя творів Макаровского, та минуло два найцять лїт з тої хвилї а гарна гадка Вільхівского рівнож забута, а може мало й ким помічена.
Тим то рішились ми взяти ся до сего дїла, а єсьмо певні, що наша публика прийме поеми Макаровского з такою сердечно стию, з якою віднесла ся до виданих нами перед двома лїтами
»Думок і пісень« Амврозия Метлиньского. Крім поем: »Наталя « і »Гарасько «
писав ще Мих. Макаровский поменьші поезиї, що вийшли в Полтаві 1864 року в збір
