Сторінка:Повне видання творів Тараса Шевченка. Том 4.pdf/122

Ця сторінка вичитана
***
 

Бували войни й військовії свари:
Галагани, і Киселі, і Кочубеї-Ногаї
Було добра того чимало.
Минуло все, та не пропало,
5Остались шашелі: гризуть,
Жеруть і тлять старого дуба…
А од коріння тихо, любо
Зелені парості ростуть.
І виростуть; і без сокири
10Аж зареве та загуде,
Козак безверхий упаде,
Розтрощить трон, порве порфиру,
Роздавить вашого кумира,
Людськії шашелі. Няньки,
15Дядьки отечества чужого!
Не стане ідола святого,
І вас не стане, — будяки
Та кропива — а більш нічого
Не виросте над вашим трупом.
20І стане купою на купі
Смердячий гній, — і все те, все
Потроху вітер рознесе,
А ми помолимося Богу.
І небагатії, невбогі.

1860. 26. XI.
С.-Петербург