І не плачу, й не співаю,
А вию совою!
Отаке то! Що хочете,
70То те і робіте:
Чи голосно зневажайте,
Чи нишком хваліте
Мої думи, — однаково,
Не вернуться знову
75Літа мої молодії,
Веселеє слово
Не вернеться!… І я серцем
До вас не вернуся,
І не знаю, де дінуся,
80Де я пригорнуся,
І з ким буду розмовляти,
Кого розважати,
І перед ким мої думи
Буду сповідати.
85Думи мої! Літа мої,
Тяжкії три літа!
До кого ви прихилитесь,
Мої злії діти?
Не хилітесь ні до кого,
90Ляжте дома спати…
А я піду четвертий год
Новий зустрічати.
Добридень же, новий годе,
В торічній свитині!
95Що ти несеш в Україну
В латаній торбині?
»Благоденствіє«, указом
Новеньким повите?
Іди ж здоров, та не забудь
100Злидням поклонитись!
1845. 22. XII.
Вюнища.
