5
В 1913—1914 рр. коло 20 листів опублікував П. Зайцев; в 1918–19 рр. зявилося ще кілька на сторінках „Нашого Минулого“, а згодом в 1924—1929 рр. у видаваних на Україні історичних та літературних часописах і в спеціяльно присвячених вивченню творчости поета збірниках число їх ще збільшилося. В останньому періоді найбільша заслуга в справі їх публікації належить М. Новицькому.
Нові дослідники творчости поета, починаючи від 1913 р. друкували листи йога вже згідно з вимогами наукової точности, але тексти більшости попередньо опублікованих листів були видані недбало й несправно, а дуже часто і з цілком довільними поправками. Крім того, публікатори листів Шевченкових робили часто в них купюри, чи то з огляду на осіб, у них згадуваних, що жили ще на світі, коли листи ті публіковано, чи то з огляду на цензуру. З тих самих мотивів у друкованих текстах листів зустрічаємо нераз ініціяли замість повних прізвищ. Всі ці хиби утруднювали користування листами Шевченка навіть для учених дослідників.
Нарешті Українська Академія Наук аж на 68 році після смерти поета видала по змозі повну збірку його листів, як III-й том його Творів. Мало який народ може похвалитися таким добрим і так докладно скоментованим виданням листів своїх великих письменників, як це видання листів Шевченка. Цей грубий том (понад 1000 стор.) містить у собі 225 листів поета; крім того, в ньому вміщено понад 200 листів, писаних більше як 60 кореспондентами до Шевченка, а більше як 650 сторінок читкого петіту займають докладні коментарі та покажчики. Більшу частину цих коментарів написав головний редактор видання акад. Сергій Єфремов, решту поділили між собою пок. акад. Олекса Новицький та співробітники Академії: М. Новиць-