7. Запорожцї у короля.
Приїхали Запорожцї,
Короля витають,
Король просить їх сїдати,
Козаки сїдають…
Сидят собі. В них жупани
Все кармазинові,
І самі такі храбренні,
Вуса прездорові!…
Задивились на ті вуса
Ляхи препогані.
„Що-б їм, кажуть, дати їсти?
Даймо їм сметани!”…
Поставили їм сметани,
Їсти припрошають,
Але наші Запорожцї
Разом відмовляють:
— „Славная у вас сметана!…
Тілько почекайте,
А перше нам, Запорожцям,
Щільник меду дайте!”
Дали меду Запорожцям…
Вони, як поїли,
Так ті вуса прездорові
В гору й завертїли.
