Сторінка:Повна збірка веселих віршів Степана Руданського.pdf/235

І там бик такий жиє
Від початку сьвіта.

І той бик собі за день
Всю траву таку у пень
На горах спасає.
А в ночі — то божа річ —
Вся трава йому за ніч
Знову виростає”.

— „Де вам, Мошку, такий бик!”
Обзиваєть ся мужик:
„Нї! і не кажіте!
Він давно би по сей час
Міг не тілько, кажу, вас, —
Сьвіт весь забрудити!”

 

——o——

 

35. Розмова.

Прибув Мошко з Петрополя
Тай людий дурив,
Що нїби він у столицї
З царом говорив.

 „А як же ви говорили?”
 Якийсь запитав.
 — „О, ми славно говорили”.
 Мошко відвічав: