Задивилось жиденя… Аж рабін лучив ся: „А куди, — питає, — так, Хасю, задивив ся?” — „Я дивлю ся, — каже той, — На той бідний птиця, Де то дїнеть ся воно, Як школа спалить ся?”
Питаєть ся пан Жидка: Був-єсь у Варшаві?” Жидок каже: „Нї, не був, Пане мій ласкавий!” — „Дурень же ти, що не був!… А був-єсь в Парижу?” — „Нї, мій пане”, каже Жид: „Не був і в Парижу”. — „Дурень же ти, що не був!… То в Римі мав бути?” — „І там, пане, я не був!… Тай нїчого й бути”. — „Дурень же ти!” каже пан. — „Я й сам теє знаю,
