— „А поїхав той Москвитер?
Іванцю, слухай-но:
Там голова під жолубом, —
Змилуй ся, подай-но!…
Під жолубом… Памятаеш?
Де коза стояла!…
Як я лазив на драбину,
То вона упала!”
— „Та-ж голова ваша з вами!
Що ви се зновили?
Як-би вона там лежала,
Ви б не говорили!”
Помацав ся за голову,
Сам переконав ся,
Помаленьку, помаленьку
З сїна підійняв ся.
Злїз, до хати, обняв Суру
Тай почав казати,
Як то його Москалина
Випудив із хати.
— „А у тебе-ж була шпага!
Як ти йому дав ся?”
Як подала йому шпагу,
Мошко аж підняв ся:
— „Та щоб йому, моя Суро,
З лихом так гикнулось,
